Що означатиме для українців референдум щодо продажу землі?
Референдум щодо земельної реформи обмежить конституційні права українців та поставить під питання легітимність парламенту: юристи та експерти.
З метою фахового обговорення цього питання, 24 жовтня Громадська коаліція за скасування земельного мораторію та Громадська спілка “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ” провела публічну дискусію “Референдум щодо земельної реформи: можливо? Доцільно?”. Спільну позицію намагалися знайти практикуючі юристи, правозахисники та експерти.
“Ми не проти ринку сільгоспземлі, але наполягаємо, що питання доступу до нього іноземців обов’язково повинно бути винесено на всеукраїнський референдум”, – заявив під час заходу Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради. Така позиція ВАР, за його словами, зумовлена тим, що “влада не сприймає позицію аграріїв, які виступають проти можливості купувати сільгоспземлі іноземцями та великим капіталом”.
Водночас, якщо проводити референдум по питаннях власності на землю, такий референдум буде лише консультаційним, тобто його результати матимуть лише рекомендаційний, а не обов’язковий характер, пояснює Юлія Кириченко, член правління Центру політико-правових реформ, член Ради Коаліції РПР, cпівголова Ради РПР. Адже для імплементації рішень такого референдуму Верховна Рада має потім ухвалювати певні закони.
“А проводити референдуми, результати яких не імплементуються без рішення відповідних органів, немає жодного сенсу. Ми можемо згадати референдуми Кучми, на які витратили купу грошей, але жодне підтримане народом рішення не було виконане, оскільки їх не підтримав парламент. Тож якщо позицію людей не підтримує парламент, немає сенсу проводити референдум. Але якщо ці голоси є, навіщо референдум?”, – заявила вона. За словами Кириченко, якщо рішення народу не буде виконане, тільки зросте суспільна напруга.
Виставляти на референдум питання права власності на активи, які належать частині громадян України, означає, що одна частина громадян фактично прийматиме рішення щодо того, що може інша частина громадян (власники земельних паїв, а також особи, які хочуть купити пай).
Це не відповідає засадам демократичних держав, впевнений експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
“Не можна виносити на обговорення обмеження права власності. Це як провести референдум серед учасників конференції щодо того, чи може один з них забрати додому власний комп’ютер. Крім того, питання правового режиму власності віднесені виключно до компетенції парламенту. І виносити це на референдум – ставити під питання його легітимність”, – заявив він. За словами Бондаренко, Україна не може кожне питання вирішувати через референдум, себто через пряму демократію, оскільки народ обрав представників, які діють від його імені. Що й називається представницькою демократією.
Фактично прихільники референдуму хочуть переконати людей проголосувати за зменшення власних доходів, оскільки будь-які обмеження в потенціалі знизять ціну на землю, впевнений Дмитро Ливч, проектний менеджер EasyBusiness. “Чи вправі ми ставити таке питання до людей? Я вважаю, що ні. Якщо ми поставимо запитання до землевласників, вони скажуть “ні”, бо зацікавлені в тому, щоб ціна зростала. Якщо ми запитаємо працюючих на землі, вони скажуть “так”, бо зацікавлені в тому, щоб ціна була меншою. То в кого ми будемо питати?”, – заявив він.
“Не можна забувати й про Європейский суд з прав людини, який своїм рішенням по справі Зеленчук та Цицюра проти України чітко зобов‘язав нашу державу усунути порушення прав власників паїв, спричинене мораторієм”, – впевнений Анатолій Мірошниченко, керівник практики земельного та аграрного права юридичної групи EUCON, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
